Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 22.02.2017 року у справі №927/625/16 Постанова ВГСУ від 22.02.2017 року у справі №927/6...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Постанова ВГСУ від 22.02.2017 року у справі №927/625/16

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року Справа № 927/625/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача),Кондратової І.Д., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 року у справі № 927/625/16 за позовом заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Батуринської міської ради до Бахмацького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Бахмачрайагролісництво", третя особа: Державна екологічна інспекція у Чернігівській області, про стягнення майнової шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2016 року заступником прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі позивача Батуринської міської ради Бахмацького району Чернігівської області подано позов про стягнення з Бахмацького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Бахмачрайагролісництво" 95639,09 грн. шкоди завданої навколишньому природному середовищу.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 26.07.2016 року (суддя Блохіна Ж.В.) позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 року (судді: Майданевич А.Г., Сулім В.В., Гаврилюк О.М.) зазначене рішення суду першої інстанції скасоване та прийняте нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

У касаційній скарзі заступник прокурора вважає, що судом апеляційної інстанції порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті постанову у справі скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача не надходив.

Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з п. 2.1 Статуту Бахмацького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Бахмачрайагролісництво" підприємство створене з метою охорони та відновлення лісів, задоволення потреб юридичних та фізичних осіб у лісових ресурсах на основі їх раціонального використання і отримання прибутку за рахунок задоволення потреб споживчого ринку у лісопродукції та послугах на підставі ефективного використання виробничого і фінансового потенціалу.

Відповідно до п.п. 2.2.1 п. 2.2 Статуту предметом діяльності Бахмацького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Бахмачрайагролісництво" є спеціалізоване ведення лісового господарства, зокрема, охорона і захист лісів від самовільних рубок та лісових пожеж, боротьба зі шкідниками та хворобами лісу.

У пункті 3.5 Статуту зазначено, що підприємство є лісокористувачем згідно з рішенням обласної ради від 27 березня 2001 року "Про надання у постійне користування земель лісового фонду" та здійснює його повноваження відповідно до положень Лісового кодексу України та інших нормативних актів.

Розпорядженням Бахмацької районної державної адміністрації №51 від 10.02.2003 року ДП "Бахмачрайагролісництво" видано державний акт І-ЧН №001564 на право постійного користування землею площею 241,9 га на території Батуринської селищної ради для ведення лісового господарства. Даний державний акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1.

Помічником лісничого ДП "Бахмачрайагролісництво" 21.10.2013 року складено протокол про лісопорушення №2 згідно з яким при обході виявлено незаконну порубку 41 дерева обхід №3 квартал №12 вид. 4, 8, 20, на території ДП "Бахмачрайагролісництво" в адміністративних межах Батуринської міськради. За даним протоколом лісопорушення здійснено з 17.10.2013 року по 20.10.2013 року.

Як встановлено судом першої інстанції, майстром лісу складена польова перелікова відомість згідно з якої внаслідок самовільної порубки взято до обліку 41 дерево в кв. №12 виділ №4;8;20. Крім того, останнім зазначений перелік діаметрів пнів незаконно зрубаних дерев та назва порід.

21.10.2013 року Бахмацьке районне дочірнє спеціалізоване агролісогосподарське підприємства "Бахмачрайагролісництво" звернулось з листом вих. №40 від 21.10.2013 року до начальника Бахмацького РВ УМВС України в Чернігівській області, в якому просило провести розслідування по факту самовільного порубу лісу в кварталі 12 участка 4, 8, 20 Батуринської міської ради урочище "Ядки", який стався в період з 17.10.2013 року по 20.10.2013 року.

Листом вих. №5701/124/38/2016 від 29.04.2016 року Бахмацький відділ поліції Головного управління Національної поліції у Чернігівській області повідомив, що в провадженні слідчого відділення Бахмацького РВ УМВС в Чернігівській області дійсно перебувало кримінальне провадження, що внесено до ЄРДР №12013260070000930 від 21.10.2013 року за ст. 246 КК України за повідомленням лісничого ДП "Бахмачрайагролісництво" ОСОБА_5 про факт самовільної порубки лісу в кварталі 12 участку на території Батуринської міської ради Бахмацького району. Вказане провадження 31.12.2013 року було закрито постановою старшого слідчого СВ Бахмацького РВ УМВС України в Чернігівській області, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

21.06.2016 року старшим Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Феськовцем О.О. складено розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу пошкодженням дерев до ступеня припинення росту в кварталі 12 виділи 4, 8, 20 обходу №3 ДП "Бахмачрайагролісництво" на землях Батуринської міської ради Бахмацького району Чернігівської області, яке виявлене 20.10.2013 року працівниками ДП "Бахмачрайагролісництво", згідно з протоколом про лісопорушення №2 від 21.10.2013 року, наданого прокуратурою Чернігівської області листом №05-611 вих-16 від 14.06.2016 року. Розрахунок виконано по таксах для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення та неприпинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року №665, додаток №1.

Так, згідно з розрахунком загальна сума заподіяної шкоди становить 95639,09 грн.

У зв'язку з чим, заступник прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі позивача Батуринської міської ради Бахмацького району Чернігівської області звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом до Бахмацького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Бахмачрайагролісництво", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державної екологічної інспекції у Чернігівській області про стягнення 95639,09 грн. шкоди.

Предметом даного судового розгляду є вимога прокурора в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування про відшкодування шкоди, заподіяної державі порушенням вимог лісового законодавства (незаконна порубка дерев).

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач за шкоду, заподіяну внаслідок незаконної порубки дерев на підвідомчій йому території, повинен нести деліктну відповідальність в повному обсязі без застосування зниження її розміру згідно зі статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач вчинив залежні від нього дії з виявлення незаконної рубки лісу, належно повідомив правоохоронні органи про факт правопорушення, що спростовує доводи позовної заяви про протиправну поведінку відповідача у вигляді бездіяльності, а інших доказів на підтвердження неправомірної поведінки чи протиправної бездіяльності відповідача (в особі його працівників) матеріали справи не містять.

Пунктом 5 ст. 64 Лісового кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

При цьому, постійні лісокористувачі зобов'язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Статтею 105 Лісового кодексу України встановлено, що особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема, у: незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.

Порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна порушення законодавства про охорону навколишнього середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ст. ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Цивільно-правова деліктна відповідальність - це забезпечений державним примусом обов'язок відповідальної особи відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду.

Законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України покладено на відповідача.

Апеляційний господарський суд, надавши належну правову оцінку усім наявним у матеріалах справи документам та доводам сторін, взявши до уваги те, що відповідач, встановивши факт незаконної рубки (при цьому, факту вчинення такого правопорушення саме відповідачем (його працівниками) не було доведено та зафіксовано в жодному документі), вчиняв дії з належного повідомлення про такий факт правоохоронні органи, шляхом звернення до них з метою виявлення винних осіб, а також, що прокурором та позивачем не було надано належних доказів того, що відповідач не дотримався або порушив комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних рубок та не обґрунтовано в чому саме полягала бездіяльність або неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків, встановивши відсутність в діях відповідача складу цивільного правопорушення, прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача 95639,09 грн. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.

До того ж, ухвалою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 15.07.2016 у справі №728/1749/16-к, за скаргою відповідача, постанову про закриття кримінального провадження скасовано, матеріали кримінального провадження повернуто до Бахмацького відділу поліції ГУНП України в Чернігівській області для проведення відповідних слідчих дій.

Таким чином, суд апеляційної інстанції надав належну оцінку обставинам справи і, з урахуванням вимог застосованих норм права, дійшов обґрунтованого висновку про скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду.

За таких обставин, оскаржена постанова апеляційної інстанції є законною й обґрунтованою, і тому підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 року - без змін.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді І.Кондратова

Л.Стратієнко

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати